Останні новини з «Правди»

new_pravda

Правда в Києві

У неділю, 20 листопада, в розпал фарбування, прибирання і розвішування світильників, в маленький паб-магазин Правда на Хрещатику зайшли перші відвідувачі. Нам треба кілька тижнів, щоб розширити меню, довезти асортимент пляшки, довчити людей і зробити атмосферу більш затишною. Читати далі

«Робимо – не робимо» в Правді (частина 3)

Третя частина з серії заміток про сировину, конкуренцію, “пивних експертів”, продаж кег і т.д. Перша та друга частини.

Продавати кеги назовні – ні

Я більше не продаю наші кеги за межі 500 м від Правди. Чому? Тому що в цих межах ми можемо перевірити стан (чистоту) системи наливу і підключити кеги самі. Якщо виникають якісь питання, ми оперативно можемо прийти і зробити все, що треба. Досвід пиття пива для споживача – це не тільки його виробництво, а і правильне чисте підключення і налив. Читати далі

«Робимо – не робимо» в Правді (частина 2)

Друга частина з серії заміток про сировину, конкуренцію, “пивних експертів”, продаж кег і т.д. Першу частину можете прочитати тут.

Конкурси і експорт – так

Конкурси і експорт – це перевірка власної планки. Коли Правда задумувалась, підхід був такий: наше пиво повинно бути конкурентним всюди. З наскоку такі речі не робляться, і на початку деякі наші сорти були недороблені і недобрі. Читати далі

«Робимо – не робимо» в Правді (частина 1)

Українська сировина – так

В Україні росте ячмінь і хміль. Ячмінь не завжди пивоварний, хміль не дуже ароматний, своя селекція майже не існує, обладнання солодовень і сушарні хмелярських господарств не найкращі. Але ми все одно будемо частково використовувати українську сировину. Цікаві блюда виникали з бідності і з того, що було під рукою. Читати далі

Куди занести?

Untitled-1

Шановні народні депутати! Прем’єр-міністр та інші вельмишановні реформатори та співчуваючі.

Мене звати Юрій Заставний. Останні п’ять років я займаюсь тим, аби запустити першу в Україні велику крафтову пивоварню, мета якої – нанести нашу країну на світову мапу пивоваріння. Ми запросили спеціалістів дев’яти національностей, які кілька років допомагали створити нове львівське пиво. Ми орендуємо дороге приміщення та по вуха в кредитах – всі наші друзі співчували з того і попереджали, що абсурдно інвестувати в країну, де така корупція та війна. Але ми вірили і в країну, і в себе. Вже сьогодні наші пива виграли декілька престижних (і непродажних) нагород в Брюсселі і Празі. Так помалу ми та інші малі пивоварні почали змінювати ставлення українців до якісного та цікавого пива. Це, що ми робимо зараз, сталось у розвинених країнах добрий десяток років тому. Читати далі

Collective Idiocy; Or The Conspiracy Of The Giants

craftbeer_vs_bigbeer

Українською

Since July 1st,, 2015, Pravda Beer Theatre is not allowed to sell a single liter of beer to our neighboring restaurants, such as Kryivka or Gas Lamp, even though they are our sister restaurants within our own company. In reality, Pravda can’t even sell beyond it’s own walls.

Why, you may ask? Because we must buy a license for 500,000 hryvnia (20,000 USD, as of Jan 2015). I’m not going to buy this license, and let me explain to you why. Читати далі

Колективний ідіотизм чи змова гігантів

craftbeer_vs_bigbeer

In english

З 1 липня 2015 року «Правда» не може продати ні літра пива через площу Ринок у «Криївку» чи «Гасову Лямпу», не дивлячись на те, що це братські ресторани. І взагалі нікуди за межі своїх стін. Чому? Бо для цього ми маємо купити гуртову ліцензію, яка коштує 500 тисяч гривень. А я не збираюсь цього робити і скажу, чому. Читати далі

Пиво і контекст

11043376_1556615717961152_3969050663039438064_oОдин з моїх наяскравіших спогадів про пиво – сидіти на лавці, зробленої з половини акації в селі на дніпровських кручах. Поруч велосипед, за плечами 50 км бездоріжжя, а в руці пластиковий стакан з розливним пивом з сільмагу – і життя прекрасне.

Інший приклад. Пивоварня Де Халве Ман у Брюгге. Ксавієр, експорт-менеджер, демонструє сорти. Після щедрого обіду, він пропонує випити по Штраффе Хендрік Квадрупл, темне смолянисте пиво з 11% алкоголю. Вважаючи, що я люблю легкі світлі сорти, я відмовляюсь, але Ксавієр наполягає. І я отримую прекрасні смакові почуття. Неспішна розмова, кінець застілля і це пиво створені один для одного. А я отримую черговий урок – не спішити то любити, а то не любити. Контекст, обстановка, час дня – все це важливо. Читати далі

Про пиво і понти

IMG_8285В новітньому пивному товаристві поширена думка, що крафт – це автоматично добре, а масове – це автоматично погано. Я хотів би сказати, що є простіший поділ. Пиво може бути добре, а може бути погане. І це єдиний поділ, який насправді має значення.

Поєднюючи сотні комбінацій сировини і технологій, різні пивовари ставлять перед собою різні завдання. Хтось робить просте пиво на щодень,  а хтось робить особливі сорти, які смаком і ціною змагаються з дорогими винами. В будь-якій категорії пиво може бути катастрофою, а може бути досконалим. “Крафтовість” не замінює якості, а масовість – не вирок. Читати далі

Що нового на Правді

Коли відкриваєш пивоварню з підтримкою видатних пивоварів, думаєш, що все пиво зразу буде перфектне. Реальність інша. Інша вода, сировина, форма чанів, помилки рецептів і процесів, невірна робота обладнання, відсутність досвіду приводять до того, що не все пиво таке, як хотілось. Коли проходить перше розчарування, починаєш усвідомлювати, що навіть для професійних пивоварів створення ідеального пива займає роки. І тоді починається робота над рецептом. Міняється склад сировини, температурний режим затору, хмелі і час їх застосування, температура бродіння, дріжджі і тд. Щоб відслідкувати кожну зміну, треба кілька тижнів, тому є постійне нетерпіння – чи все спрацювало, як варити далі, на чому зупинитись, а що відкинути.

Правда Світло вже пройшло 2 значні зміни, але воно і близько не є тим, чим стане через кілька місяців. Під час найближчої варки Світла буде зроблено 5 змін. Більше солоду, інші дріжджі, інше застосування хмелю, інший режим затору та інша температура бродіння повинні додати Світлу тіла, насиченості і хмелевої гірчинки, утримавши його легкість і питкість. Світло повинно стати основним пивом Правди, на будь-який сезон і час дня.

Правда Фрау – подібна історія. Нинішня Фрау коректна, але невиразна. Це має бути більш яскраве, ароматне пиво. Я б хотів, щоб Фрау була близькою до Хугардену 80-х – початку 90-х, цитрусового, ефірного, характерного. Зміни в рецепті вже відбулись, і в чанах зріє її нова версія.

Правда Квітка – непогане легке пиво, всупереч міфу, що темне має бути густе і міцне.

Правда Сила – уже збалансоване світле міцне, яке найраніше пройшло через зміни рецепту і стало значно кращим. Можливо, йому бракує трохи насиченості. Його можна і треба покращувати, і всі інші.

Інші міцніші сорти – Обама Стаут, Весна, Свято – є непоганими і чекають свого сезону.

Правда Імбир – уже в продажу. Популярність цього пива зрозуміла. Звична для лагерів питкість добре поєднується з пряним ароматом імбиру і насиченим оксамитовим кольором. Збишек Шафрата знову зварив хороше пиво. Хто, як не він – у нього ми купили наше пивоварне обладнання.

imbyr

Кілька слів про нові сорти.

  1. Шото1. Ще до приїзду у Львів новий пивовар Правди Корі Макгіннес дав свій рецепт свіжого літнього пива. Ми точно не знали, що вийде з цього рецепту, тому робоча назва цього пива – Шото1. Воно скоро буде в наливі. Я впевнений, що люди будуть спеціально приходити на це свіже, гіркувате пиво, ароматний хміль для якого приїхав з Нової Зеландії.
  2. Джазове пиво. В очікуванні АльфаДжазФесту, імпровізуючи над складниками, ми вирішили використати натуральні ягоди чорної смородини на 3 етапах варіння пива. Це було нелегко, але у трьох бродильних чанах дріжджі уже з задоволенням споживають не тільки цукор з німецького солоду, а і цукор з української смородини. Чекаємо літнього сезону, щоб використовувати не заморожені, а свіжі ягоди.
  3. Подарункове пиво зі Львова. Я хочу створити унікальне насичене міцне пиво, яке буде варитись обмеженими партіями, можливо, з свіжих сезонних складників. Його дизайнування ще в процесі, але це буде колекційне пиво, яке можна довго зберігати.
  4. Окрема тема – пиво з українських складників. Коли щойно починаєш варити пиво, хочеться мати гарантовано якісні продукти, до яких звик. Тому зараз у нас солод Вайєрман, хміль Барт і Сини, а дріжджі – Ферментіс. Але я відчуваю абсурдність того, що ми привозимо солод і хміль за тисячі, а іноді за десятки тисяч кілометрів, в той час як навколо Львова росте ячмінь, а в Бродах – хміль. І це не питання собівартості, а питання принципу. Про українську сировину я чув суперечливі відгуки – від дуже добрих до вкрай негативних. Причому перші в основному в аграрній пресі, а другі – від пивоварів. Єдиний метод дійти істини – спробувати українську сировину самим. Навіть якщо якість зараз не ідеальна, я переконаний, що якщо до наших кліматичних умов додати доброго господаря, потужну селекцію і правильну технологію переробки, то все буде добре. Тому в планах серія пива з української сировини.