Що нового на Правді

Коли відкриваєш пивоварню з підтримкою видатних пивоварів, думаєш, що все пиво зразу буде перфектне. Реальність інша. Інша вода, сировина, форма чанів, помилки рецептів і процесів, невірна робота обладнання, відсутність досвіду приводять до того, що не все пиво таке, як хотілось. Коли проходить перше розчарування, починаєш усвідомлювати, що навіть для професійних пивоварів створення ідеального пива займає роки. І тоді починається робота над рецептом. Міняється склад сировини, температурний режим затору, хмелі і час їх застосування, температура бродіння, дріжджі і тд. Щоб відслідкувати кожну зміну, треба кілька тижнів, тому є постійне нетерпіння – чи все спрацювало, як варити далі, на чому зупинитись, а що відкинути.

Правда Світло вже пройшло 2 значні зміни, але воно і близько не є тим, чим стане через кілька місяців. Під час найближчої варки Світла буде зроблено 5 змін. Більше солоду, інші дріжджі, інше застосування хмелю, інший режим затору та інша температура бродіння повинні додати Світлу тіла, насиченості і хмелевої гірчинки, утримавши його легкість і питкість. Світло повинно стати основним пивом Правди, на будь-який сезон і час дня.

Правда Фрау – подібна історія. Нинішня Фрау коректна, але невиразна. Це має бути більш яскраве, ароматне пиво. Я б хотів, щоб Фрау була близькою до Хугардену 80-х – початку 90-х, цитрусового, ефірного, характерного. Зміни в рецепті вже відбулись, і в чанах зріє її нова версія.

Правда Квітка – непогане легке пиво, всупереч міфу, що темне має бути густе і міцне.

Правда Сила – уже збалансоване світле міцне, яке найраніше пройшло через зміни рецепту і стало значно кращим. Можливо, йому бракує трохи насиченості. Його можна і треба покращувати, і всі інші.

Інші міцніші сорти – Обама Стаут, Весна, Свято – є непоганими і чекають свого сезону.

Правда Імбир – уже в продажу. Популярність цього пива зрозуміла. Звична для лагерів питкість добре поєднується з пряним ароматом імбиру і насиченим оксамитовим кольором. Збишек Шафрата знову зварив хороше пиво. Хто, як не він – у нього ми купили наше пивоварне обладнання.

imbyr

Кілька слів про нові сорти.

  1. Шото1. Ще до приїзду у Львів новий пивовар Правди Корі Макгіннес дав свій рецепт свіжого літнього пива. Ми точно не знали, що вийде з цього рецепту, тому робоча назва цього пива – Шото1. Воно скоро буде в наливі. Я впевнений, що люди будуть спеціально приходити на це свіже, гіркувате пиво, ароматний хміль для якого приїхав з Нової Зеландії.
  2. Джазове пиво. В очікуванні АльфаДжазФесту, імпровізуючи над складниками, ми вирішили використати натуральні ягоди чорної смородини на 3 етапах варіння пива. Це було нелегко, але у трьох бродильних чанах дріжджі уже з задоволенням споживають не тільки цукор з німецького солоду, а і цукор з української смородини. Чекаємо літнього сезону, щоб використовувати не заморожені, а свіжі ягоди.
  3. Подарункове пиво зі Львова. Я хочу створити унікальне насичене міцне пиво, яке буде варитись обмеженими партіями, можливо, з свіжих сезонних складників. Його дизайнування ще в процесі, але це буде колекційне пиво, яке можна довго зберігати.
  4. Окрема тема – пиво з українських складників. Коли щойно починаєш варити пиво, хочеться мати гарантовано якісні продукти, до яких звик. Тому зараз у нас солод Вайєрман, хміль Барт і Сини, а дріжджі – Ферментіс. Але я відчуваю абсурдність того, що ми привозимо солод і хміль за тисячі, а іноді за десятки тисяч кілометрів, в той час як навколо Львова росте ячмінь, а в Бродах – хміль. І це не питання собівартості, а питання принципу. Про українську сировину я чув суперечливі відгуки – від дуже добрих до вкрай негативних. Причому перші в основному в аграрній пресі, а другі – від пивоварів. Єдиний метод дійти істини – спробувати українську сировину самим. Навіть якщо якість зараз не ідеальна, я переконаний, що якщо до наших кліматичних умов додати доброго господаря, потужну селекцію і правильну технологію переробки, то все буде добре. Тому в планах серія пива з української сировини.