«Робимо – не робимо» в Правді (частина 2)

Друга частина з серії заміток про сировину, конкуренцію, “пивних експертів”, продаж кег і т.д. Першу частину можете прочитати тут.

Конкурси і експорт – так

Конкурси і експорт – це перевірка власної планки. Коли Правда задумувалась, підхід був такий: наше пиво повинно бути конкурентним всюди. З наскоку такі речі не робляться, і на початку деякі наші сорти були недороблені і недобрі. Важливо зрозуміти чому так і йти далі, поступово покращуючи рецепт і знання свого обладнання і сировини. І ми тільки на початку цього знання. Конкурси і експорт – це матеріальне (не в грошовому, а в якісному сенсі) визнання цієї конкурентності.

Продаж через масові канали – ні

Одне з тяжчих рішень у бізнесі – це рішення від чого відмовитись. В нашому випадку ми не прагнемо до представлення у мережевих магазинах чи ресторанах за будь-яку ціну. Я стараюсь зрозуміти, що це за місце, яке там меню і клієнт, чи наше пиво туди пасуватиме чи ні. Надмірна присутність на полицях поряд з масовими сортами – це деградація якісного продукту і несправедлива цінова картина для ще недосвідченого споживача.

Американщина – майже ні

Світ пройшов фазу гірких і супергірких американських сортів і рухається далі у кислі. Наступні кроки будуть на межі пива, вина, соків, віскі і т.д. Грані між напоями будуть стиратись. До чого я це? Час імпульсивного насипання екзотичного хмелю в чан пройшов. Мода на IPA, APA та інших PA, єдина фішка яких – надмірна кількість хмелю – проходить. Баланс – ось нова релігія і щастя. Його досягти не так легко, як сипати 10 різних екзотичних хмелів в одну варку, нівелюючи особливості кожного з них. Але це те, що чекає нас всіх, і краще почати раніше, бо люди з часом все зрозуміють. Американські сорти – це одна з частинок світу пива, а не єдиний синонім слова «крафт».

Пивний снобізм – ні

В кінці всієї теорії, пиво, на відміну від інших напоїв, які самі себе перемудрили, є продуктом бродіння відвару зернових з спеціями. Його роль – бути соціальним клеєм, що здружує розмову, знайомить незнайомих, відкриває душі. І тому смішно чути безкінечні дискусії про «стиль», спеціальні келихи, та інші такі речі. Паритись про це – робота пивовара і ресторану, але і цьому є ліміт. Так, людині треба розказати про нову пивну культуру – і залишити в спокої. Якщо вона хоче випити пива «з горла», нехай. Коло її ніг не мають битись в істериці спеціалісти, всі в крафтових бородах, які вважають це біблейським гріхом.

Полеміка з «пивними експертами» – ні

Так є, що у всьому світі пивні любителі – блогери і коментатори – це досить конструктивна і цікава до знань спільнота, яка завжди використовує нагоду напряму спілкуватись з людьми з галузі. І так є, що в Україні, можливо внаслідок малого ринку немасового пива і низьких знань, ця спільнота переважно слабо обізнана, повна апломбу і переймається демонстрацією своєї мудрості більше, ніж самонавчанням. І поки не виростуть експерти, що ставлять питання, приїжджають на виробництво, слухають і чують – а більшість пивоварів відкриті до цього – ми не коментуємо часто кумедні перли цієї спільноти, крім легкого спонтанного тролінгу.

Далі буде…

Юрій Заставний

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s